Сьогодні перший раз в житті пожалкував, що маю білий колір шкіри. Під час прогулянки центром Атланти забрів на місцевий арт-фестиваль. Дійшовши до центру невеличкої площі, я уважно поглянув навколо, і зрозумів що не бачу жодного білого обличчя. Навіть китайців чи індійців не було. Всі, абсолютно всі люди навколо (більше сотні) - афро-американці :) Таке трохи дивне відчуття не своєї тарілки. І взагалі, чим далі, тим більше переконання, що чорна столиця америки, то не Чикаго, а Атланта.
Зате після переїзду в новий будинок виявилося, що моїми сусідами є справжнісінькі німці! Як приємно зустріти рідних європейців чортзна-де.
Доречі, я трохи проникся симпатією до своїх бувших сусідів, вони виявилися гонк-конгцями сильно замериканизованими. Виявляється, вони там континентальних китайців не сильно люблять, м'яко кажучи :)
А взагалі я не расист, ви не подумайте...
Немає коментарів:
Дописати коментар