Це фантастичний долбоєбізм скажете ви про мою мандрiвку! I будете правi, але це нереальний кайф!
Короткi пiдсумки останнiх двох велоднiв -- пройдений насйкладнiший промiжок - Арабатська стрiлка (115 км пральної дошки): помилувався степом, двома морями, привiтався зi страусами, подивувався вiдсутнiстю людей i смiття, викинув плавки i купався голяка, закiнчилося це все у пiдземеллi турецької фортецi, яка дуже класно зберiглася (укрiплення). Так, i втопив ойфон, але то дрiбницi :)
Сьогоднi здiйснив маршкидок до мису Казантип, цiкавинок трохи менше нiж на стрiлцi, але теж прикольно. Обламався при форсуваннi рiчки-вонючки Насир, провiвши 3 години не уявляючи де я (привiт сраним картографам!). Подивився здалеку на недобудовану атомну електростанцiю i побачив найофiгенiший захiд сонця в своэму життi.
Всiм чмокэ.
Немає коментарів:
Дописати коментар