Про стан освіти

Шановний пан Пасіхов, на одном з форумів висловив слушну думку. Повністю з ним згоден, і, мабуть, наведу її тут повністю:

Єдиний масований прорив за роки незалежності України вчинено якраз на ниві освіти. Незалежно від політичних переконань та кольорів всі ці роки влада успішно виводить породу, яку умовно можна назвати "свідомі олігофрени". І якщо з свідомістю ще є проколи (сильниа протидія радянської інертності в суспільному світогляді), то з "олігофренізмом" все виходить вдало, і складається враження що друге реалізується задля подолання першого. За 33 роки викладання (причому в елітарному навчальному закладі фізико-математичног напрямку) можу стверджувати - нинішній середньостатистичний школяр поступається свому "колезі" 15-річної давності інтелектуально білше ніж на один порядок (не аналізую перекошене викладання суспільних наук - я навчаю дітей речам, які важко ревізувати - фізиці та програмуванню). І це на тлі засилля домашніх ПК та масового вміння користуватися мобілками...Один з механізмів досягнення мети "олігофренизації" - шкільні прграми, а за ними і підручники. Другий механізм - це матеріальний стан учителя, що примушує займатися вчительською працею в більшості своїй (особливо в містах) тих, хто просто нездатний займатися чимось таким, де заробити можна більше (незначний відсток фанатів фізично вимирає, а ще менший відсоток складає нечисельна група "пригодованих" батьківськими внесками дійсно фахових людей, які "знають, за що страждають", плекаючи інтелектуальну еліту нації, яка потім "вичавлюється" ставленням держави до інтелекту за кордон).І цей процес,схоже, незворотній.